Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
намічати — намітити 1) (попередньо визначати, призначати що н. здійснення чогось, спосіб / час його проведення тощо), накреслювати, накреслити; планувати, проє[е]ктувати (на основі певних розрахунків) Пор. визначати 1), задумати 2) (попередньо розробляти що … Словник синонімів української мови
намічати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
намітити — див. намічати … Український тлумачний словник
намічання — я, с. Дія за знач. намічати … Український тлумачний словник
намічувати — див. намічати … Український тлумачний словник
намітити — див. намічати … Словник синонімів української мови
розмічати — а/ю, а/єш і рідко розмі/чувати, ую, уєш, недок., розмі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою. || спец. Наносити на поверхню заготовки контури майбутньої деталі, що… … Український тлумачний словник
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
розплановувати — ую, уєш, недок., розпланува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Визначати послідовність здійснення чогось, намічати план яких небудь дій, заходів і т. ін. 2) Розмічати яке небудь місце під щось, розташовувати щось відповідно до плану, креслення і т.… … Український тлумачний словник
задумувати — задумати (мати намір щось учинити), замишляти, замислювати, замислити, надумувати, надумати, подумати, надумуватися, надуматися, умишляти, умислити, вимислювати, вимишляти, вимислити; здумувати, здумати (раптом) Пор. вирішити I, збиратися I, 2),… … Словник синонімів української мови
